Чому доцільно перейменувати бульвар Героїв Сталінграду на бульвар Героїв Крут?

Хтось може стверджувати, що є важливіші питання економічного чи соціального
характеру. Але хіба питання нашої національної ідентичності, культури,
традицій, мови – другорядні? Якщо ми не будемо шанувати самі себе,
то марно сподіватися, що хтось у світі шануватиме нас!
 
У цьому році виповнюється двадцять років незалежності української держави. Але чомусь досі у своєму повсякденному житті чернівчани стикаються із залишками радянщини. Прямуючи до євростандартів, давно відмовившись від комуно-більшовицьких ідеалів і цінностей, ми досі живемо в місті, де деякі вулиці носять назви радянської епохи, наприклад, вулиці Червоноармійська, Гайдара, Фрунзе, Хотинських Комсомольців, бульвар Героїв Сталінграду та ін.
 Чому? Невже у нас немає своєї історії та достойних українських історичних постатей, на честь яких ми б змогли назвати ці вулиці? Звичайно ж, є. Чому ж дотепер бульвар Героїв Сталінграду носить назву з «совєтського» минулого, коли українська держава уже практично святкує двадцяту річницю своєї незалежності? Адже відійшов час німого забуття. Нова Україна повинна знати, пам’ятати та шанувати своїх Героїв.
Нині вся Україна відзначає подвиг юних Героїв Крут, які поклали своє життя на вівтар незалежності Батьківщини. Саме 29 січня 1918 року – день, коли київські студенти йгімназисти стояли на смерть на станції Крути, захищаючи свободу молодої Української держави.Під час похорону  голова Центральної ради УНР Михайло Грушевський у своїй промові наголосив: “Бій під Крутами був одним із трагічних епізодів у боротьбі, яку проводила невелика частина свідомого національного громадянства за українську незалежність, — на сумному тлі загальної байдужості, безлюддя й безголов’я”.
На знак пошани та пам'яті про цих Героїв, правильним рішенням буде змінити назву бульвару Героїв Сталінграду на честь героїчного бою 300 полеглих юнаків. Адже, можливо, Бог дарував нам незалежність без війни саме за ті ріки крові, пролитої всіма борцями за її волю, і найневинніша жертва цих юнаків і є платою за неї…
В Україні є свої герої. Навіщо ж прославляти окупантів, загарбників та всіх тих, хто діяли проти нашої держави? Тим більше, якщо зараз в Україні відбувається процес повернення до своїх історичних форм.
Ми наполягаємо на необхідності перейменування бульвару Героїв Сталінграду на бульвар Героїв Крут. Адже люди повинні мати можливість пишатися назвою, яку носить їхня вулиця. Крутянці загинули заради того, щоб ми жили у незалежній могутній державі. Історична справедливість повинна бути відновлена.