Чи є у Чернівцях антисеміти?

Достатньо жвава дискусія вийшла, товариство. Про Мілу Куніс… У ЗМІ гучно лунають звинувачення на адресу «Свободи», багато «друзів» поливають нас брудом, нав’язують ярлики. Це відбувається через страх перед національною силою, що становить основну загрозу для олігархів та продажних бюрократів, які не можуть контролювати тих, хто має честь та порядність.

Я – націоналіст. Живу в Чернівцях. Наше місто – багатокультурне, було є і залишиться таким. Цей міф створює туристичну привабливість міста, формує надзвичайну ауру Чернівців. Я запитую себе і Вас, чи є слова інтерв’ю американської зірки справедливими відносно жителів нашого міста? Чи справді всі чернівчани антисеміти та чорносотенці? І чому більшість наших чернівецьких нардепів, любителів поговорити перед виборами про патріотизм жодним чином не стали на захист улюбленого для них міста.

Звичайно, ми не є антисеміти та чорносотенці. Але мені б не хотілось, щоб слова всесвітньовідомої “чернівчанки” ставили під сумнів усталену багатокультурність міста, завдяки якій представники різних національностей у Чернівцях не мають конфліктів між собою.

Перспектива міста Чернівці – це перемога національної сили, тої сили, яка захищатиме інтереси українців. Тепер більшість чернівчан – українці, тож саме українці повинні в майбутньому забезпечувати нормальний діалог між представниками різних націй. Легенди цього міста створювали багато народів, їхня історія проходить через це місто, але сьогодні саме українці є відповідальні за збереження історичного надбання Чернівців. Певен, що тільки патріоти, які знають наскільки важливе збереження історії, мови та традицій, будуть у змозі вирішувати реальні проблеми як українців, так і представників інших національностей.

Хоча єврейська, німецька, польська громади менше представлені в сучасному Чернівців, але вони є невід’ємною частиною історії міста. Українці, які сьогодні складають більшість чернівчан, тепер відповідають за збереження культурного обличчя міста. І українці з цією історичною місією впораються!

Водночас, ми повинні зберігати збалансованість міжетнічних відносин у місті. Майбутня відповідальна міська влада повинна буде вести непримириму боротьбу з «етнічними мафіями» та нелегальними мігрантами, від яких уже потерпає Європа. Полікультурність Чернівців не повинна виступати заслоном, коли йде мова про боротьбу з криміналітетом та про захист економічних інтересів жителів міста. Ці проблеми маємо піднімати нині, щоб не стати заручниками своєї ж толерантності у майбутньому!

Саме українська ідея виступить основою збереження міфу про Чернівці, адже саме націоналісти найкраще розуміють ціну збереження будь-якої національної культури. Так само, як і довели своє вміння вирішувати соціальні та комунальні питання. Бо яка різниця, якою мовою лаятись, коли впадеш на одне місце на неприбраній вулиці, бо це все одно стане гріхом?

52 коментарі

Ігор Гамаль
Цікаву думку щодо Свободи висловлює Юрій Романенко:

В СМИ неоднократно говорили о причастности Коломойского к финансированию партии «Свобода». Собственно говоря, реакция самого Коломойского на рост влияния адептов национализма в Украине не раз вызывала удивление, поскольку он давал «Свободе» лестные оценки. Например, два года назад в интервью порталу IzRus он прозорливо отметил, что Всеукраинское объединение “Свобода” может занять нишу бывших лидеров “помаранчевого” движения — “Нашей Украины” и Блока Юлии Тимошенко (БЮТ).

“По партии “Свобода” я не хочу касаться того, что было в прошлом, но после краха бывших лидеров “оранжевого” движения — “Нашей Украины” и БЮТ — эта ниша осталась незаполненной, создался вакуум. По тому, что я вижу по ТВ, “Свобода” явно сместилась от ультранационализма ближе к центру, стала более умеренной. Если раньше их электорат составлял 2-3% маргинального населения, то теперь их электоральная база выросла. Они вполне в ближайшее время могут стать лидерами Запада и Центра Украины”, — заявил тогда Коломойский.

Отметим, что его оценка полностью подтвердилась выборами 2012 года.

Стоит заметить, что и позиция Тягнибока по еврейскому вопросу претерпела изменения. Например, почитаем его заявление от 29 октября 2012 года, когда лидер ВО «Свобода» Олег Тягнибок прокомментировал заявление МИД Израиля об антисемитском характере его политсилы. Лидер националистов сказал: «Я уважаю патриотические взгляды граждан Израиля. Я очень уважаю, что израильтяне имеют такое МИД, которое своими заявлениями пытается защищать интересы своих соотечественников и своего государства. Я бы хотел попросить израильскую сторону аналогично уважать наши патриотические чувства и с пониманием отнестись к свободному волеизъявлению украинских граждан «.

Вместе с тем, он подчеркнул, что «наверняка каждая израильская партия, представленная в Кнессете, является националистической». «Дай бог, чтобы у нас такое было», — заключил Тягнибок.


Повністю тут
Михайло Шморгун
Взагалі, думаю, що правий дискурс перспективний. Особливий респект — про «заручників толерантності». Мені сподобалось!)))
Вадим Міський
"… саме націоналісти найкраще розуміють ціну збереження будь-якої національної культури" — а то! вони її ізолюють і консервують. а домішки — в пічку.
ну як пишете, то вже не пишіть відвертий абсурд. питання про збереження ідентичностей мультикультурного міста — аж ніяк не по
Вадим Міський
не повинні вирішувати люди, котрі проповідують ізоляцію культури, і домінування однієї над іншими.
Михайло Шморгун
Деякі, навіть розумні люди, не розуміють різниці між багатокультурністю та багатонаціональністю. Прикро… ( «консервування культури» — Вадім, побійся Бога… )

У темі треба розбиратися…
Михайло Шморгун
Хотя можно і не розбиратися і ставити мінуси ...)))
Георгій Боднараш
Мені здається, Міша, що це ти абсолютно нічого не розумієш, може тобі необхідно цього відчути?
Вадим Міський
Михайле, там написано «національна культура», і це пряма цитата — не плутай :)
«Консервування» — штучне обмеження міжкультурного впливу. Навіщо це робити в глобалізованому світі?

Якщо хочеш дискутувати — то давай конструктивно. Ти вважаєш, що націоналісти — це ті хто можуть забезпечити «збалансованість міжетнічних відносин»? Яким має бути цей баланс? Диктатура однієї національної культури? «Радянська людина»?
На мою думку — навіщо цей баланс взагалі чіпати? Він чудово існує без втручання націоналістів.
Михайло Шморгун
Права євреїв захищають єврейські націоналісти, поляків — польські, греків — грецькі.
Мої права повинні захищати Українські…
Ще раз повторю — Деякі, навіть розумні люди, не розуміють різниці між багатокультурністю та багатонаціональністю. Прикро…

Баланс не чіпали у Харкові, Одесі, Донецьку… Тепер там анклави, тисячі людей, які не здатні асимілюватися. Там будуть конфлікти — факт. Я не хочу таких конфліктів в Чернівцях. Якщо Горук першим про це відкрито говорить і здатний «відповісти за базар», значить він зможе існуючий баланс у місті зберегти… Взагалі — це вперше про такі теми говоримо публічно. А твої маніпулятивні виводи — типу «радянської людини» є наслідком твоєї ідеологічної позиції, яка заслуговує на існування. Але смішна по суті, для тих хто в цих питаннях розбирається. А не є просто панікером) (уж звиняйте за циннізм...)
П.с. Лиш не нада мінусів, це тупо
Вадим Міський
Міш, ну навіть при всьому бажанні, я не можу поставити п'ять мінусів))
Хто це в Чернівцях, за всі століття їх існування, не зміг вдруг асимілюватися? Тепер приходить націоналіст, який каже що він є «експертом в етнонаціональних питаннях», і треба йому віддати їх — бо вони не так вирішуються?

Маніпулятивні виводи в тебе — раз уж ти вирішив так. Хто перший кричить іншому «маніпулятор» — той, як правило, маніпулює. Стандартний хід піарщика, але не всі Вкурсівці-то знають. І вірять потім…

І ось де Ваш, Михайле, маніпулятивний хід: Проблеми-то не існує. Моя бабка-сусідка, божий-одуванчік, спокійно уживається з індусами, яких постійно бере на проживання до себе в квартиру.

Що саме захищати? А захищати треба свій рейтинг. Накаляти обстановку — і пропонувати «захист». Це такий же фіктивний захист, як і «захист російської мови» на сході Партією Регіонів. Самі створили нішу, самі пропіарились. Так шо «відповідати за базар», як ти кажеш, тут нема кому і нема перед ким. Тому шо і «базар»-то ні про що.

Тож, розберіться, що саме ви захищаєте. «Болтовню» чи ідею.

При всій повазі до наших націоналістів, Чернівці — це не їх електоральна база. Як би їм цього не хотілось. Краще б брали приклад з Тягнибока і Ко в Верховній Раді, — побили б кнопкодавів і тушок в місцевих радах. Всі б сказали «дякую».
Михайло Шморгун
Для бабушок — проблем не існує, вони беруть індусів на квартири… Це харашо

А для 5 тисяч випускників вузів, молодих людей, торговців на ринках — ця проблема існує уже зараз. Нелегали працюють за безцінь, існує цілий ряд мафій ( приклад з убивством Саши в Чернівцях, яскравий), ринок чутьне рабів є, де собі можна придбати «раба на утримання»… Це реальне життя. Українців не захишає їх держава — факт. Тому твоя думка про електоральну базу націоналістів є виданням бажаного за дійсне. Впрочем — це можна було очікувати...)

Проблеми дійсно не існує… аж до того моменту, коли особисто з нею не стикнешся! Але тоді буде пізно бабушка одуванчик спочине в Бозі, Індуси поїдуть в свою Індію людей лікувати, а випускники будуть іти вішатися, через відсутність роботи, захисту своїх прав на своїй землі…

Звинувачення в маніпуляції безпідставне. Я просто краще розбираюсь в цій темі.

Георгій Боднараш
Хто тебе нактуртив, що ти крахзе розбираєшся в цій темі? це гон, що Буковина може стати електоральною базою для націоналістичних сил — тоді буде війна.
Вадим Міський
Ти перебільшуєш. В цьому і є суть створення своєї ніші націоналістами.
Неглупий хід, але ж — факти(!!!). Поки нема конкретних фактів — все це «болтовня», що спирається на підозри: «ринок чутьне рабів», «мафія» — якою доречі повинна займатись міліція, а не націоналісти, і т.д.
І захищаючи цю «болтовню» ти ставиш низьку планку для своїх потенційних представників у владі. Бо дій вона не викличе.

Поміть, я нічого не кажу про захист самої ідеї націоналізму. Але ж ідея і «болтовня» — «две большие разницы», як кажуть в мультикультурному місті Чернівці.
Михайло Шморгун
molbuk.ua/publicacii/46186-vbivstvo-na-cecino-nov-podrobic.html

Ми колись з Сашою виступали в збірній області. Тепер нема Саши…
Георгій Боднараш
націоналізм в подібних ситуаціях не вихід
Ігор Гамаль
Коли перші троє вірменів з’явилися з Криму, вони взяли під контроль кооперативний ларьок. Коли перші троє українців в Криму згадали себе українцями, вони утворили товариство «Просвіта». © Д. Корчинський

Хто це в Чернівцях, за всі століття їх існування, не зміг вдруг асимілюватися
За всі століття існування в Чернівцях не було африканців, корейців, грузин. Тому питання не коректне.
Вони захоплюють ринки, наркоторгівлю, проституцію, підкуповують міліцію… Ні про яку асиміляцію не йде навіть мови…
Святослав Вишинський
Нижче ми бачимо наступне стереотипне твердження, що Чернівці не можуть бути електоральною базою правих політичних сил. Але історія — це не статичні факти минулого, а творення буття тут і тепер. Наведений Михайлом Шморгуном приклад Харкова більш ніж демонстративний: через різку зміну демографічного балансу на користь вихідців з Південно-Східної Азії національний дискурс у новітній формі був наново актуалізований у місті. Про це свідчать не лише зростаючі успіхи більш поміркованого ВО «Свобода» на виборах, але й радикальніших громадських організацій типу «Патріота України».

«Все це „болтовня“, що спирається на підозри,» — на жаль, названі приклади є статистичними фактами, котрі вже стали нормою для Західної Европи, США, Російської Федерації — і поступово стають буденністю великих українських міст. Щоби не повторюватись — відішлю серед іншого до матеріалів, опублікованих у коментарях до посту Діонісії Керничної «Кореєць за національністю, українець за паспортом» — про які мало хто наважився змістовно дискутувати.
Ігор Гамаль
Не робити нічого — не значить зберегти баланс.
Олег Герман
Абсолютне «угу»… Краще назватися «толерантним націоналістом» і продовжувати нічого не робити...=)
Олег Герман
Внесу невелике уточнення в коментар: я не мав на увазі конкретну особу. Таким чином висловився з приводу дискусії, що тут розгорілася. При всій моїй повазі до націоналістів, не вважаю Буковину хорошою електоральною базою для них…
Святослав Вишинський
Глобалізований світ — це штучний конструкт, який відображає системні потреби сучасного капіталізму, і незрозуміло, чому пересічні ліберали тримаються за нього як за ідеологічний орієнтир. Утім, Ви будете розчаровані тим, що у XXI ст. світ буде наново сегрегований — чи то за національно-племінними ознаками, чи по периметру варвари-цивілізація. Ці тенденції очевидні й фахівці дедалі частіше вказують на відповідні ознаки становлення нових відносин між народами і культурами (що не виключає мультикультурного характеру ойкумени-мегаполісу).

Націоналісти мають шанс виступити силою, котра збереже усталений баланс у західному світі — і саме в цьому запорука стабільності на противагу стрімким змінам, які тягне за собою як культурна глобалізація, так і новітнє переселення народів. Досвід Европи, Австралії, США і Канади демонструє це наочно та безапеляційно: демонтаж титульної національної культури веде до зростання міжетнічного тертя, що у свою чергу виливається у 1) становлення общин-гетто та 2) формування денаціоналізованого і декультурованого індивіда. Дві тенденції суперечать одна одній, але розвиваються синхронно в різних середовищах — проте демографічна ситуація дедалі швидше актуалізує саме першу, тоді як друга перетворюється на бажаний ідеал, який у дійсності за наявної ситуації не може бути досягнутий (співвідношення числа, часу, умов інтеграції тощо).
Олег Герман
Це все чудово, але залишається відкритим питання: "І чьо?"…
Невже крім націоналістів більше нема кому обстоювати мультикультурність, а крім вовків, стерегти овець?
Святослав Вишинський
Окрім національних сил ніхто не зацікавлений у вирішенні проблеми на користь національного дискурсу як такого (чи то титульної нації, чи автохтонних етнічних меншостей). Ліберальний світогляд обслуговує принципово інший проект і тому очікувати від нього рецептів не доводиться. Нарешті, не слід плутати «мультикультурність», "інтернаціоналізм" та ін. За останнім пропоную резервувати значення органічного збереження і співіснування автономних національних дискурсів. Подібна теза апробована політичною практикою — зокрема, кількома европейськими об'єднаннями правих партій і рухів. Европейські праві сили знаходять спільну мову, так як бачать спільне европейське майбутнє у полінаціональному проекті «Европа націй» як антитезі мультикультурним союзам, результатом яких у кінцевому рахунку стає нівеляція всіх національних особливостей на користь світського европейського/радянського/американського громадянина. Однак, як було сказано вище, проект мультикультурності втрачає базу для реалізації — в першу чергу через масштаб міграційної хвилі з країн Третього світу, «асимілювати» яку неможливо ні в коротко-, ні в довгостроковій перспективі через нерівне співвідношення впливів. Це означає, що рецепт вирішення проблеми справа полягає в т.ч. в диференціації між «новими мігрантами» та «автохтонними меншостями», котрі були успішно інтегровані у дискурс европейського міста раніше. Протилежним прикладом може слугувати ситуація в Косово, яка розставила всі крапки над "і" в питанні про можливість докорінного витіснення автохтонного населення з окремо взятої території з подальшою зміною його державного суверенітету протягом усього лиш двох-трьох поколінь.
Святослав Вишинський
На якій підставі Ви говорите, що націоналізм консервує? Вникніть щонайменше в історію правих ідеологій — і зрозумієте, що дискурс націоналізму може бути як консервативним, так і модерністським, або ефективно поєднувати обидва підходи. Збереження ідентичності не означає абсолютної консервації, але утримання належного балансу впливів. "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь," — за відповідною логікою основоположна фігура українського національного міфу Тарас Шевченко є чи то мультикультуралістом, чи обмеженим шовіністом в одній персоні. Нарешті, про яке «домінування» однієї культури над іншими йдеться? Навіть радикальний Юрій Михальчишин у лекціях для радикального руху автономних націоналістів наголошує на розрізненні-як-збереженні на противагу побудові хибних ієрархічних відносин між культурами, цивілізаціями тощо. Складається враження, що переконані ліберали потребують міфів, щоб у них вірити і з ними постійно боротись.
Святослав Вишинський
P.S. Наочний приклад ліберальної дискусії: поставити «мінус» і не проаргументувати жодного пункту. Зустрічне запитання: хто в такій ситуації справжній популіст?
Вадим Міський
Мінус поставив я. Щоб повернутись і прокоментувати.
«що дискурс націоналізму може бути модерністським» — так, звісно розумію. Далеко вникати непотрібно — всі знають чудовий приклад дуже модерністської ідеології, що виникла в Європі і базується на націоналізмі. Тепер вона заборонена, хоча ніхто не здатен заперечити її модерності.
Проте, термін «консервування» вжито в іншому значенні, і кому як не Вам це розуміти, якщо вже Ви позиціонуєтесь як непересічний дослідник національних рухів.
Світ не повернеться назад до перед-глобалізаційного стану — це незворотний процес. А в глобалізованому світі, за умов консервування та штучного збереження (бо саме про штучність говориться в вашому коментарі про створення електоральну базу націоналістів у Чернівцях як «творення буття тут і тепер») таких архаїчних конструктів як «етнічна нація», Україна — як і будь-яка інша країна, ніколи не стане конкурентоздатною.
Тому, штучне збереження «національних анклавів» в глобалізованому світі, тоді коли варто робити акцент на розвитку спільнот культурних і міжкультурному діалозі, справа вкрай безперспективна — і Ви, сподіваюсь, ще матимете шанс в цьому переконатися.
Вадим Міський
Ой, виявилось що той мінус — був не мій. То тримайте нарешті вже й мого мінуса — на знак того, що я з Вами незгідний :)
Михайло Шморгун
У Глобалістському світі тільки маркер національної та культурної приналежності зберігає цілісність держави. Любе розмивання цих двох маркерів — зло.
У мене риторичне питання… Міжкультурний діалог хто повинен вести? Влада? Може якісь глобалісти, які розуміють проблеми інших, а не бачать прірви в яку падають свої? Чи може була хоч одна політична сила, яка захищала інтереси українців (крім руху і перших партій початку 20 століття)?
Взагалі ліберально мислячі люди жиють у своєму вигаданому світі, де є хороша глобалізація і поганий націоналізм. Може в якійсь паралельній реальності це і добре, але не у «бутті тут і тепер»…
Сергій Воронцов
Миша, не кажется Вам, что бездна в которую глобалистский мир «падает», по вашему меткому выражению, выглядит человечнее и привлекательнее, чем, скажем, национально сознательный Иран, где «маркеры» даже чуть не размыты. Репетиции глобализации уже были. Это империи. И Габсбургскую, например, вспоминали с тоской, сравнивая ее с национально безупречной Румынией. Сравните любую имперскую культуру с культурой маленькой страны. И вы поймете в чем преимущество котла, это другое качество сливок(вершков). А межкультурный диалог ведется сам по себе. Ему не надо мешать, продуцируя устрашающие мифы. Мой сосед — индус, который снимает квартиру. Я еще не видел, чтоб он кого-то напряг, а куча люмпенов, которые тут околачивается возле магазина с пивом додолбались к нему уже сотню раз. И наверняка б уже навешали ему, если б он не снимал квартиру у местного «авторитета»(среди люмпенов). Интересно, как этот индус оценивает ценность нашей идентичности? Либералы, быть может живут в выдуманном мире, но это не значит, что национализм менее выдуман. Поверьте, эта фантазия. Нормальный человек не будет проводить разделительные линии по национальности. Есть масса других критериев. И этот самый убогий и маргинальный. В сто раз лучше, иметь дело с интеллигентным совестливым вьетнамцем, чем с зашореным обиженным соотечественником.
Михайло Шморгун
Добре, що Ви Іран згадали. Іран, на відміну від України, не святкує дня незалежності. За 5 тисяч років вони розвивались, як самостійне національне утворення (точніше цивілізаційне утворення), яке було у свій час світочем і вінцем людського прогресу… Сьогодні Іран є Субєктом світової політики, з його позицією рахуються.
Україні субєктність ще треба відвоювати у своєї еліти. Націоналізм, як явище модерного світу, себе вичерпав, але ми просто не живемо більше в тому світі, про правила якого Ви говорите.
Про це я якось напишу…
Тому варто старих ідолів викинути з корабля історії )))
Георгій Боднараш
В Україні, на жаль, еліти не існує, вона вимерла давно, а націоналізм є лише невдалою формою обмежених людей вдаватися взнаки, показати, що й вони щось вміють…
Ігор Гамаль
націоналізм є лише невдалою формою обмежених людей вдаватися взнаки
Дуже багато на себе берете називаючи людей «обмеженими» через їх політичні погляди.

Хотілося б почути якусь чітку позицію. Ваші коментарі дуже емоційні, але безмістовні.
Георгій Боднараш
емоційність кометарію спостерігається, я не коментую, якщо це не заціпає мої інтереси, проте це ще не означає, що вони є «безмістовні»
Святослав Вишинський
Яким чином зміст допису Назара Горука і коментарів до нього зачіпає Ваші персональні інтереси, якщо про румунську спільноту йдеться як про корінну? У Вас є сумніви, що українські та румунські громади можуть домовлятись, стоячи на націоналістичних позиціях?
Святослав Вишинський
Не углубляясь во все детали Вашего комментария, приведу следующий небезызвестный пример из «Собачьего сердца» Михаила Булгакова, которому в годы Первой Мировой войны пришлось работать военным врачом и в городе Черновцы. А именно т.н. «уплотнение» в квартире почтенного профессора Филиппа Преображенского.

Сперва его вежливо просят подвинутся ради общественного блага угнетенных. Потом одна за другой отнимают комнаты, все настойчивее требуя потесниться — и с ростом числа «уплотняющих» теряется и прежняя учтивость, и в доме заводятся новые порядки, и калоши более не снимают и носят грязь на лестницу, и прежних обитателей все больше ужимают, а там гляди и деньги на пролетарские нужды начинают «сбивать». В конечном итоге и вовсе подводят к тому, что изначальный собственник квартиры желает поскорее убраться куда-нибудь в Сочи затем, что не желает жить по-общественному, по-либеральному, и делиться с всеми неведь откуда взявшимися жильцами.

"– Это вас вселили в квартиру Фёдора Павловича Саблина?
– Нас, – ответил Швондер.
– Боже, пропал калабуховский дом! – в отчаянии воскликнул Филипп Филиппович и всплеснул руками".

А ведь и пришлые, «понаехавшие» в Москву пролетарии оказались там неслучайно, но в виду особенностей «просвещенного» экономического хозяйствования, сорвавшего с земли миллионы людей и бросившего их в города точно так же, как некогда английских крестьян так же «либерально» выбросили в колонии, а сегодня африканских батраков «неолиберально» свозят в глобальную метрополию. И главное — кончится все по-старому, а вовсе не по-книжному, не по-интеллигентски, потому как природа человека и общины во все века одинакова:

"… Швондер и есть самый главный дурак. Он не понимает, что Шариков для него более грозная опасность, чем для меня. Ну, сейчас он всячески старается натравить его на меня, не соображая, что если кто-нибудь в свою очередь натравит Шарикова на самого Швондера, то от него останутся только рожки да ножки".
Сергій Воронцов
Проблема шариковых, для Украины, скорее, внутренняя. Для Франции Ваши аналогии, возможно, актуальны. У нас же своих шариковых столько, что преображенские при возможности улепетывают. В ту же Францию, и портят там чистоту и стройность национальных рядов. Дело в том, Святослав, что в истории полно случаев, когда на волне окрыления национализмом приходят свои шариковы. Ультрашариковы. И швондерам, и правда, может не поздоровиться.
Святослав Вишинський
Аналогии актуальны для всех сообществ, стающих на путь размывания национальной идентичности — ведь и во Франции не далее как тридцать лет тому назад либеральная интеллигенция и левая политическая элита были убеждены, что справятся с волной пришельцев, и строили красивые теории — но действительность оказалась совершенно другой, так что сегодня, как выразилась Роксолана Машкова на презентации журнала «Спільне», вопрос сохранения европеоидного большинства вообще не приоритетен (Вы же понимаете, какова была бы реакция французов и др., если бы подобные фразы откровенно звучали _тогда_, в 1970-ые гг.). Не далее как пятнадцать лет назад о таких же проблемах не задумывались и в не столь отдаленной России, но сегодня это одна из топ-тем для российской общественности:



Насчет же окрыления национализмом: нездоровое увлечение чем угодно может приводить к чему угодно — в особенности тогда, когда субъектом окрыленности становится испорченный человеческий материал. Это в равной степени касается «окрыления» социализмом, либерализмом и толерантностью (sic).
Святослав Вишинський
Толерантні бесіди та інтелігентна аргументація до болі щось нагадує. Можливо, Центральну раду з її наївною вірою у світле майбутнє, прогрес, гуманізм, демілітаризацію і мир у всьому світі. «Щоденно про злободенне»:

Святослав Вишинський
До чого подібні спекуляції на тему «деяких ідеологій»? Слід розрізняти історичні ситуації, ідеальні типи та їх практичне втілення, котре залежить від конкретних людей — акторів історії. За цією логікою слід екстраполювати на всі праві ідеології історичний досвід однієї з них, як і на всі ліві тощо. Соціал-демократія у Федеративній Республіці Німеччина і соціалізм у Франції не мали б у такому разі жодного шансу на політичну легітимацію. Більше того: запропоную прослідкувати корені лібералізму і визначити його «злочини проти людства і людяності», починаючи від Великої Французької Революції, первинного накопичення капіталу і закінчуючи сучасними «гуманітарними» агресіями від В'єтнаму до Лівії. Тож краще облиште ігри на емоціях і ведіть дискусію по суті.

Історія визначається циклічними законами, тому умовне «повернення» до будь-якого стану можливе завжди — інша справа, що не в строгому, а в принциповому сенсі. Історію рухають конкретні сили, які творять тенденції і спрямовують їх — а не лишень спрямовуються ними, тому вибір є завжди. Той, хто від нього відмовляється — визнає власну політичну імпотенцію перед обличчям навіяного фаталізму, адже й глобалізація не є об'єктивною, але штучно сконструйованою дійсністю.

Нарешті, незрозуміло, на якій підставі поняття «збереження» кваліфікується в коментарі вище як «штучне». Збереження — це завжди збереження, говорити про його «штучність» можна так само, як і про «штучність» будь-якого захисту. Поняття етнічності та ін. є об'єктивним фактором людського буття, на відміну від ліберальних утопій, сформульованих конкретними мислителями не далі як три століття тому. Відтак «штучністю» є саме відмова від об'єктивної данності на користь рукотворних проектів, «штучністю» є створення такої системи економічного визиску, яка знімає з місць мільйони і змушує їх емігрувати, «штучністю» є поступове позбавлення їх етнічної, расової, мовної, релігійної, культурної ідентифікації на користь ідеального космополітичного типу, «штучністю» є демонтаж багатосотлітніх традицій і їх заміна ситуативно виписаними законами і деклараціями, «штучністю» є усереднення людських типів під гаслами полікультурності, тоді як дійсним результатом гри стає не множинність культур, але їх уніфікація під виведений у кабінетах космополітичний ідеал.

Все це також є вольовим ліберальним творенням буття «тут і тепер» — так само, як ним же є становлення контр-аргументації з боку правих ідеологій, котра, однак, у значно більшій мірі опирається на об'єктивні передумови. Вибір за корінними громадами, для яких він означає або збереження власної ідентичності і status quo перед новітніми історичними викликами, або імплементацію таких правил гри, за яких корінні громади будуть завжди у програші, так як завідомо віддають ініціативу більш чисельним і пасіонарним спільнотам, які, у свою чергу, ні з ким не домовляються (досвід міграційних процесів та етнічних заворушень в Европі, США та Австралії демонструє це наочним фактажем, ігнорувати який є або ознакою недалекоглядності і запаморочення, або відвертим потуранням).

На завершення перефразую: «Україна ніколи не стане конкурентноздатною, якщо не стане Україною» — адже неясно тоді, кому і з ким залишиться конкурувати (можливо, вихідцям із В'єтнаму, які за життя _нашого_ покоління стануть етнічною більшістю в місті Харкові). Зрештою, як і неясно, кому і між якими культурами тоді залишиться вести діалог — адже діалог передбачає ідентичність, місця якій в утопічному проекті глобалізованого світу, попри паперові заяви, в дійсності не залишається.
Олег Герман
Така цікава дискусія, що аж я не втримався від того, щоб не вставити своїх вісім копійок… Уявімо собі українця, якому довподоби російська (до прикладу) національна культура. Чи буде він в той час негативно налаштованим проти росіян? — Навряд, оскільки в такому разі його уподобання втрачають сенс. А якщо взяти націоналіста, то він перш за все буде боротися з культурою (бо так легше)… Такий приклад більш зрозумілий для «щирого» українця (просто такі «толерантні націоналісти» неодноразово мене втоптували в грязюку за двомовність). А в Чернівцях таких національностей і порахувати важко, тому націоналістам тут трохи важче розібратися не те, що в ідеології, а й у собі.
В підсумок цих роздумів скажу одне: пост — маячня!
Олег Тудан
О, срач детектед. Наконец-то «Вкурсі» превращается в полноценный ресурс.

Коротко, мое мнение: Горук — популист, каждое предложение в его тексте заслуживает идеологической инквизиции. Кроме того, у него достаточно плохой фотограф, своевольно интерпретирующий понятие портрета.

И пронзительное Шморгуна «Для бабушок — проблем не існує, вони беруть індусів на квартири… Це харашо».

… Ни индусы, ни арабы не живут у бабушек. Они снимают полностью квартиры, причем хорошие, с евроремонтами — в престижных районах — на Федьковича, Фрунзе, Жукова. Я не думаю, что у них деньги капают из щелей в кафтанах — просто в этом засранном городе они хотят благополучия хотя бы на територии временного «home sweet home». Кроме того, большинство из них обеспокоенно заботой таких, как Горук. Не его плохим фотографом, а его витиеватыми и абсурдными речами о том, что «только националисты понимают цену сбережения какой-либо национальности».
Назар Горук
Олег! Ну а в тебе фотограф хоч куди… По темі пиши!
Сергій Воронцов
Назаре, а де хоча б один блог, де коментуються рішення рад, бюджети, рішення по землі? І так, щоб з фактами, обгрунтуванням і т.д. Хоча б якусь зрозумілу позицію по книгарнях десь заявили? Хоча б по ним. Що пропонуєте, як оцінюєте. Тиша. Знакова тиша. Промовиста тиша.А так через місяць про Куніс, коли вже всі забули. Ну, так читай тов.Тудана про популізм тоді.
Святослав Вишинський
По справі книгарень позиція озвучувалась неодноразово — вочевидь, Ви не слідкували уважно:

Сергій Воронцов
Позиція має підкріплюватися не тільки словами. Та й навіть слова мають підкріплюватися: вивченням фактажу хоча б. Має бути якийсь план дій, альтернативні пропозиції, активна участь у процесі, тощо. Це те, що називають позицією. А те, що продемонструвала «Свобода», більше схоже не на позицію, а на позу. Така красивенька поза.
Сергій Янушевський
прочитавши коментарі я можу погодитися, частково, як з одними так і з другими, кожен правий по своєму. Як у класика: «що ж сказати, коли вже все сказано і переказано, що ж додати, коли вже все додано і пере-додано...») Все було б нічого, якби Ігор Мірошниченко не обізвав знамениту акторку, тоді б напевне не було даного посту та дискусії. В цьому питанні потрібно бути дуже уважним, бо можна дійти до образ, до прикладу, Міли Йойович, що вона є «хохолкою». Якщо ти опиняєшся у великій політиці та стаєш публічною людиною потрібно бути досить обережним у своїх висловлюваннях. З іншого боку, ніхто крім нас самих не захистить наші власні інтереси (і національні в тому числі). Так, повинна бути державна програма щодо імміграції та мігрантів, ні в якому разі не потрібно це лишати на самоплив!
Маріанна Антонюк
а якщо без політики, то варто процитувати нашого вчителя географії, тодішнього товариша Мілиного тата, чернівчанина — Миколу Івановича Бадая, до речі, ображеного на Мілу за ті дурниці, які вона наверзла: «Ето тєбє нє Лос-Анжелєс, ето Чєрновци...»
tsn.ua/video/video-novini?page=2&media_id=383616355&items=49912&type=0
Георгій Боднараш
А взагалі цей пост дуже гарно поазує хто і що з себе представляє))) Ох ці відверті коменти)
Святослав Вишинський
P.S. Варто відзначити, що даний пост — також один із небагатьох політичних опусів на ВКурсі.ком, котрі за короткий термін (у даному випадку — дві доби) переступили межу 1000 унікальних (sic) переглядів, що також кількаразово перевищує аналогічні показники на спеціалізованих політичних сайтах Буковини.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте