У влади є один вихід – піти на поступки

«Погляд» (22 січня 2014)



Після голосування 16 січня у парламенті скандальних законів, усі заговорили про утиски свободи слова, початок переслідування інакомислячих тощо. Світ чітко висловився про це, заявивши, що ухвалювати такі поправки до законів не можна було, оскільки це згортає демократичні процеси в державі. Проте влада жодним чином не реагує на це. Про події в Україні та перспективи їх розвитку розповів депутат Чернівецької обласної ради, колишній «свободівець» Назар Горук.

— 16 січня Верховна Рада проголосувала за зміни до низки законів, які світова спільнота визнала антинародними та такими, що порушують права людини. На твою думку, це було зроблено для придушення активістів євромайдану, чи це вже підготовка до виборів президента 2015 року?

— Взагалі, те, що відбувається у нашій країні, свідчить, що влада на чолі з Януковичем обрала сценарій, який провадить Росія. Вони фактично копіюють те, що свого часу ухвалив Путін, щоб знищити своїх опонентів та зміцнитися у владі. Влада сьогодні розуміє, що законними методами вона ніколи вже не стане знову владою і втриматись зможуть лише завдяки фальсифікаціям, страху і тому, що ці законопроекти зменшуватись свободу та права людей.

— Суспільну активність?

— Так. Вибачте, але коли згідно з цими законами, будь-кого з нас можуть заочно засудити на реальний термін ув’язнення. Приходить до мене якийсь чиновник і каже, що ти «негідна людина», не маючи жодних фактів, підстав чи доказів. Він подає до суду і рішення ухвалять заочно. Це ті самі 1919 чи 1937 роки, які чітко вказують, що у нас настала диктатура. Тому я розумію цих людей, які зараз на майдані.

Янукович на стільки «закрутив гайки» людям своїми безглуздими рішеннями, розуміючи, що суди сьогодні не виконують своєї функції, міліція захищає бандитів, мажорів, сьогодні немає правди. А там, де немає закону, настає правда людська.

— Зараз у Києві триває фактично локальна громадянська війна. Який вихід з цієї ситуації і як розвиватимуться події надалі?

— Як християнин, я проти дій, які принижують людську гідність. Але давайте проаналізуємо наслідок того, що відбувається. Влада довела до крайньої межі людей, опозиція, крім лозунгів та закликів (усі розуміють, що хочуть придушити активність людей), нічим не займалась. Пригадаймо акцію, «Вставай, Україно!». Для чого її організували? Щоб люди випустили пару, та на цьому все зупинилось.

Два місяці безперервних танців, співів колядок на майдані і жодних конкретних дій від опозиції не було. Жодних конкретних вимог, які змінювались одні на інші. Спочатку вимагали звільнити Тимошенко, позбавити посад уряд, а згодом усе перекроїлось і забули про ці та інші речі. Зараз опозиція показала свою недієздатність. Я припускаю, що проведуть відповідні розслідування щодо зв’язків деяких лідерів опозиції з владою, взагалі їхню бездіяльність.

Я розумію цих людей, які побачили безвихідь: з одного боку, їх знищує влада, а з іншого, захисту від опозиції вони не мають. Опозиція у парламенті отримує програш за програшем. Жодного відстоювання конкретних інтересів, щоб змусити владу не ухвалювати антинародні закони – не відбулось. Коли я виходив зі «Свободи», заявляв, що не можна блокувати роботу парламенту 28 днів, а за два дні до можливого її розпуску опозиція «задкує». Це свідчить про те, що вони мають певні зв’язки з владою.

— Як може діяти в цій ситуації влада та опозиція?

— Нині людям опозиція вже не потрібна. Успішні переговори можуть відбутись лише у разі, коли з протестного середовища (це і «Правий сектор») будуть переговорники і тоді можна йти на дискусію з владою. Але ми розуміємо, що при владі – наперсточники, які зроблять усе, щоб втриматись біля керма. Тому, крім пунктів «перевибори парламенту та президента», цих людей нічого іншого не влаштує.

— А якщо влада піде на радикальний вчинок – силовий варіант?

— Якщо влада запроваджує надзвичайний стан і вводить війська до Києва для придушення мирних демонстрантів, що тоді відбудеться з самими військовими? Я не виключаю, що військові спрямують зброю не в бік людей, а навпаки.

Аналізуючи це все, розумію, що у влади є один вихід – піти на поступки. Іншого виходу я не бачу. Людей довели до крайньої точки кипіння, після якої, боюсь, може бути громадянська війна. Не дай Бог, щоб зі сторони правоохоронців пролунав бодай один постріл. Звичайно, я особисто проти цього і вірю, що Бог допоможе, щоб цього не відбулось.

Відбулось глибоке переосмислення. Люди хочуть правди, чесного суду, щоб правоохоронці стояли на захисті закону тощо. Усе це наклалось одне на одне і це приведе, переконаний, до зміни влади.

— Вони сядуть за стіл переговорів?

— Думаю, настане цей час. Але суспільство не довіряє опозиції і тому це може спричинити процес, коли громада, люди, визначатимуть, що відбуватиметься в Україні.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте